Узлова Л.А., учитель світової літератури Балахівської ЗШ І-ІІІ ст.

Конспект уроку зарубіжної літератури (9 клас) з теми "Життєвий і творчий шлях Ф.Шиллера"

Блог учителя світової літератури Узлової Людмили Альфредівни

Стаття " ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ"

 У статті йдеться про використання на уроках зарубіжної літератури  різних видів  інноваційних технологій. Цікаві форми роботи  з використанням мультимедійних інструментів, які можна використовувати  під час вивчення художніх творів, а також застосування технологічної карти уроку як способу графічно-символічного проектування уроку і водночас плану співпраці вчителя та учнів.

Ключові слова: буклет, буктрейлер, відеоскрайбінг, веб-квест, технологічна карта уроку.

 Реформування освіти в Україні передбачене не тільки інструктивними листами Міністерства освіти і науки, але й самим часом, дійсністю. Із розвитком комп’ютеризації, телебачення, наше суспільство втрачає читача художньої літератури. Проблема удосконалення уроку зарубіжної літератури дискутується стільки ж, скільки існує ця дисципліна, бо урок є основною ланкою навчально-виховного процесу.

 На уроках зарубіжної літератури в учнів формуються найважливіші соціально-моральні уявлення й орієнтири, вивчення літератури сприяє вихованню суспільно зрілої, активної, творчої особистості. Одним із головних завдань нинішнього учителя літератури є формування особистості через виховання кваліфікованого читача. Внаслідок цього виникає необхідність удосконалення методики викладання літератури в цілому, зокрема ж – оптимізації методичних прийомів і форм шкільного аналізу художнього тексту, спрямованих на досягнення цілісності сприймання шкільного курсу літератури, побудови системи уроків, що допомагає простежити духовне зростання учнів протягом усіх шкільних років під час вивчення різних тем у курсі «Зарубіжна література».

 Під час вивчення зарубіжної літератури слід активніше використовувати сучасні педагогічні технології: комп’ютеризоване навчання, інтерактивні види і форми роботи. Вони збільшують пізнавальну самостійність учнів та мотивують потребу розвитку їхньої читацької культури. Серед інтерактивних форм роботи на уроках зарубіжної літератури поширення набуває навчальна взаємодія учнів у парах, мікрогрупах, групах, що здебільшого застосовується під час пошуку та аналізу інформації, виконання практичних завдань, підготовки диспутів, семінарів, різноманітних творчих завдань. З метою надання школярам більших можливостей для спілкування, висловлювання власних думок і почуттів домінантною формою навчання на уроках зарубіжної літератури в усіх класах має бути діалог, під час якого виявляється рівень знань учнів.

 На сучасному етапі розвитку освітньої системи в процесі викладання зарубіжної літератури зростає роль інноваційних технологій, використання яких значно сприятиме піднесенню якості та інтенсивності навчального процесу, приверненню уваги учнів до найкращих надбань світової літератури.  Інноваційні технології відіграють важливу роль у сучасній освіті. Їх перевага в тому, що учні засвоюють всі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, оцінка), в класах збільшується кількість учнів, які свідомо засвоюють навчальний матеріал. Учні займають активну позицію в засвоєнні знань, зростає їхній інтерес в отриманні знань.

 Одним із продуктивних і перспективних напрямів такої роботи є використання можливостей комп’ютерної техніки, за допомогою якої насамперед якнайкраще вирішується проблема забезпечення вчителя й учня художніми текстами та науково-методичною літературою.

 Потреба дитини в навчанні полягає в її прагненні отримати знання про предмет за допомогою експериментування з ним. У цій перебудові вловлюється творчий момент заради здійснення якого вчитель систематично створює в класі необхідні умови.

 Сучасний урок -  це сучасна технології, як стверджує Анна-Марія Богосвятська, кандидат філологічних наук Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Зокрема, вона значну роль відводить також використанню ІКТ на уроках зарубіжної літератури.

 З розвитком комп’ютерних та інформаційних технологій інструментарій педагога значно розширився. Складно уявити сучасний урок зарубіжної літератури без фрагмента слайд-презентації, інтерактивного тесту, фрагмента відеофільму за твором, що вивчається, ілюстративного матеріалу. І в цьому перевага, користь застосування комп’ютерних технологій. Використання ІКТ багато в чому полегшує підготовку до уроку. Заняття стають цікавішими, захопливими.

 Технічне оснащення звичайного шкільного кабінету передбачає зазвичай широку палітру ІКТ, як-от: персональний комп’ютер, екран, інтерактивна дошка, електронні освітні ресурси, програмне забезпечення, шкільна мережа Wi-Fi тощо. Усі ці цифрові пристрої відкривають перед педагогом нові можливості (аудіоефекти, відеоряд), яких у нього не було раніше, дають змогу ще більшою мірою використовувати принцип наочності в процесі навчання.

 Сучасний мультимедійний урок – це не тільки красива презентація і велика кількість ефектів. У сучасній освіті дуже важливими і актуальними стають питання про способи, прийоми, технології організації освітньої діяльності, засновані на інтерактивних методах.

 Інтерактивний навчальний комплекс значною мірою підвищує рівень взаємодії між учителем і учнем, надає словеснику нові можливості контролю засвоєння знань і забезпечує миттєвий зворотний зв’язок з учнями.

 Нові інформаційні технології кардинально вплинули на всю систему освіти, зачепивши її зміст, форми і методи навчання, що привело до зміни вимог щодо моделі випускника загальноосвітнього  навчального закладу. 3 моменту використання у сфері освіти мережевих (сіткових) технологій, онлайнових баз даних, комп'ютерного моделювання стало можливим навчати учнів не лише працювати в Інтернеті з метою засвоєння навчального матеріалу, але й використовувати його ресурси у  майбутній професійній діяльності .

 Уроки літератури – розмова особлива. Вони  повинні бути яскравими, емоційними, із залученням ілюстрованого матеріалу, з використанням аудіо- та відеосупроводів, які дають змогу учням побачити світ очима художників, почути акторське прочитання віршів, прози і класичну музику.

 Використання інтерактивних пазлів на уроках літературного читання допомагає учням пригадати і закріпити вивчене в ігровій формі. Мультимедійні можливості можна використовувати також при підготовці до переказу твору за ілюстраціями. Ставлячи перед учнями проблему як необхідність, ІКТ бере участь у процесі пізнання в ролі організатора спільного пошуку.

Цікаві форми роботи  з використанням мультимедійних інструментів можна використовувати  під час вивчення художніх творів.

Буклет (від фр. bouclette – «кільце, пряжечка») – кольорове друковане видання, сфальцьоване (складене) паралельними згинами в декілька сторінок так, що текст може читатися без розрізання, розкриваючись, як ширма. Суть буклета: на мінімальній площі вмістити максимум інформації просвітницького або рекламного характеру. Зміст буклета: терміни, інформація про художні епохи, напрями і стилі, біографія письменника, історія створення твору тощо. Створити буклет можна за допомогою сучасних графічних програм Microsoft Publisher, Adobe Photoshop, Corel Draw. Бажано вказати свій навчальний заклад, рік створення буклета, прізвища тих, хто виконав роботу, а також інформаційні ресурси.

Буктрейлер (з англ. book – «книга», trailer –«тягнути») – короткий ролик-анотація, що ілюструє найяскравіші моменти літературного твору; поєднує в собі рекламу, кіно, літературу, музику, візуальне мистецтво, а також електронні та Інтернет-технології. Існують різновиди буктрейлерів:

1) Оповідний буктрейлер – презентує основу сюжету твору, відповідає на три основні питання: де? (місце дії), хто? (герої твору і відносини між ними), у чому проблема? (головний конфлікт твору, натяк на наслідки ключової події).

2) Атмосферний буктрейлер – передає основний настрій, атмосферу книги та емоції.

3) Концептуальний буктрейлер – транслює ключові ідеї і загальну смислову спрямованість твору.

Веб-квест (від англ. webquest, що буквально означає «Інтернет-мандрівка») – вид проекту, який дає учням можливість ефективно використовувати інформацію, знайдену в мережі Інтернет. Це, як правило, сайт в Інтернеті, присвячений певній літературній темі, що складається з кількох пов’язаних єдиною сюжетною лінією розділів, насичених посиланнями на інші Інтернет-ресурси .

Відеоскрайбінг (від англ. scrap – «вирізка») –  технологія створення анімаційних відеороликів, в яких мальоване зображення створюється прямо на очах глядача.

Віртуальна екскурсія (від англ. virtual – схожий, подібний) – це 3-х мірна сцена, розміщена в мережі Інтернет, яка дає змогу отримати уявлення про будь-який реальний об’єкт. Створювана модель дозволяє здійснювати переміщення по віртуальному об’єкту (наприклад, музею письменника), його обертання, повну свободу пересувань. Не виходячи з класу, учні можуть відвідати будь-яку літературну подію, місце.  Їх доцільно використовувати при вивченні біографії письменника («Гоголівські місця України», «Дорогами Дон Кіхота», «Культура Античності»).

Колаж (від фр. papier coIlage – «наклеєний папір») – створення цільного зображення на певну тему з допомогою додавання на будь-яку основу предметів, фрагментів інших зображень і матеріалів, що відрізняються від основи за кольором і фактурою. Створення літературних колажів у таких програмах як Picasa 3 і Adobe Photoshop допомагає розвинути уяву і естетичний смак, а також творчі здібності учнів.

Мотиватор (від слова «мотив» – спонукання до дії) – спеціальна картинка або фотографія у блакитній рамці, під якою розміщується влучний коментар-висловлювання (наприклад, «Світ змінюється після кожної прочитаної книжки»). Мотиватори містять філософський підхід і смислове навантаження, пропагують оптимістичний спосіб думки, надихають на роботу над собою, змушують позитивно замислитися.

Плейкаст (англ. playcast) – різновид листівки нового часу; оригінальна мультимедійна композиція на певну тему, що складається з гармонійно пов’язаних між собою фону-картинки, тексту і музичного файлу.

Слайд-презентація – спосіб демонстрації інформації перед аудиторією; набір кольорових картинок-слайдів на певну тему, що зберігається в файлі спеціального формату. Лідером серед систем для створення презентацій є програма PowerPoint. На слайді можуть міститися такі об’єкти: заголовок і підзаголовок, графічні зображення (малюнки), таблиці, діаграми, текст, звук, відео,  фон, колонтитул, різні зовнішні об’єкти.

 Володіння комп’ютерною грамотою дає змогу учням створювати різні плакати, колажі, допомагати вчителю оформлювати слайди, готувати завдання на різні конкурси, реалізовувати літературні проекти, а також досягати високих результатів у навчанні. Уроки та виховні заходи з використанням електронних освітніх ресурсів допомагають учителю зацікавити учнів матеріалом, оскільки, готуючись до таких уроків, вони відволікаються від пустого спілкування в мережах Інтернет, від комп’ютерних ігор і заглиблюються в більш цікавий світ – світ літератури і мистецтва.

 Досить популярним стало ведення вчителями власних блогів та сайтів. Блог виступає джерелом навчальної інформації й представляє також матеріали нового покоління (наприклад, гіперпосилання). У блозі представлені всі види інформаційно-комунікативних технологій – презентації, тексти, вправи, веб-альбоми. Блог призначений для організації навчання й виховної роботи. Допомагає учням здобувати інформацію щодо предмету. На блозі  розміщуються випереджаючі завдання, орієнтовні запитання для підготовки до контрольних робіт.  Така робота сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів та розвитку їх творчих здібностей.

З психології відомо, що здібності людини розвиваються в процесі діяльності. Засобом розвитку пізнавальних здібностей учнів є вміле застосування таких методів і прийомів, які забезпечують високу активність учнів у навчальному пізнанні. Методи і прийоми активізації, що їх застосовує викладач, повинні враховувати рівень пізнавальних здібностей дітей, бо непосильні завдання можуть підірвати віру учнів у свої сили і не дадуть позитивного ефекту. Тому система роботи викладача з активізації пізнавальної діяльності повинна будуватись з урахуванням поступового і цілеспрямованого розвитку творчих пізнавальних здібностей учнів, розвитку їх мислення.

 Ще одним інноваційним інструментом вчителя є  Технологічна карта уроку – спосіб графічно-символічного проектування уроку і водночас план співпраці вчителя та учнів. Це новий вид методичної продукції, що забезпечує ефективне і якісне викладання навчальних дисциплін у школі й можливість досягнення запланованих результатів освоєння освітньої програми.

 Технологічна карта уроку – своєрідна план-схема, яскрава, з малюнками, графічними зображеннями, словами, кросвордами, піктограмами, загадками. Її призначення – зацікавити учнів, пробудити в них мотив до пізнання, адже учні мають знати, що вони будуть вивчати. Сутність педагогічної діяльності із застосуванням технологічної карти полягає у використанні інноваційної технології роботи з інформацією, описі завдань для учня з освоєння теми, оформленні передбачуваних освітніх результатів. Технологічну карту відрізняють: інтерактивність, структурованість, алгоритмічність, технологічність і узагальненість інформації.

 Розуміючи, що названий інструмент є продуктом абсолютної творчості вчителя, все ж означимо важливі складові технологічної карти уроку, яка містить три тісно пов’язані між собою етапи представлення навчальної інформації.

 А. Сприйняття: відбувається з допомогою сенсорних каналів (зір, слух, нюх, дотик, смак), а також відчуття, почуття, враження, впливу, експериментування, роздумів, мріяння, фантазування тощо.

 У цій частині технологічної карти, яка буде представлена учням, міститься запис теми уроку. Якщо це урок зарубіжної літератури, зрозуміло, що формулювання теми повинно підносити звичайні земні знання до духовних джерел, натякати на красу і загадковість світу та людини. Тема може відображати зміст одного уроку чи серії уроків (наприклад, «Світло Слова», «Дарунки душі», «Шукай радість», «Аромат епохи Відродження»).

У цьому секторі нашої карти уроку також розміщуємо епіграф (або лейтмотив) уроку, де наголошується на тій якості, яку учні будуть цілеспрямовано розвивати в собі у процесі аналізу художнього твору.

Наприклад: «Якщо ви думаєте, що світ змінити неможливо, то ви лише один з тих, хто його не змінює» (Жак Фреско).

Для того, щоб мотивувати учнів на пізнання, у цьому пункті вчитель зазначає декілька видів діяльності, які сприяють емоційному сприйняттю теми, її глибинному проживанню. Наприклад: «Мої подарунки», «Пізнаємо істину», «Формуємо світогляд», «Шукаємо сенс життя», «Рецепт від самотності», «Зустріч з героєм», «Бачу, чую, відчуваю», «Ефект присутності», «Зоряне дихання» та ін.

Під час уроку технологічна карта буде доповнюватися відповідями учнів, а також символом уроку – знаком, в якому «схоплено» суть навчальної теми (як варіант: образ маяка, троянди, перлини, зірки, гори, драбини тощо).

 Б. Обробка та збереження інформації: відбувається через пошук, дослідження, вирішення проблеми, аналіз, структурування, розуміння, опанування навичок, запам’ятовування, повторення.

Варіанти зазначених видів діяльності: проблемне питання, риторичне питання, обмін особистим досвідом, дискусії, «Зіткнення протилежностей», «Гармонійна цілісність образів», «Смак почуттів», «Кошик ідей», «Чарівна скриня», «Скульптура героя», «Звуковий пейзаж», «Кольорогама героя».

 В. Передача інформації. Отримання знань завжди має приводити до їх передачі – через застосування, гнучкий підхід, апробацію, впевненість, доступ, дію, рефлексію.

Варіанти зазначених видів діяльності: пантоміми, сценки, «Який я? – Який герой?», «Картина сьогоднішнього дня», «Осяяння душі», «Скульптура почуттів», «Я: дізнався, замислився, був вражений», «Чим збагатив нас урок» та ін.

 Щоб створити технологічну карту уроку, вчителю необхідно побути наодинці з собою, уявити простір класної кімнати, привести в гармонійний стан свої думки, почуття і дати можливість живим образам досліджуваної теми «увійти» на урок, зручно розміститися на площині аркуша (плаката, слайда). Залежно від вікових особливостей учнів, кількість зазначених навчальних елементів на карті може варіюватися від 5 до 12. Правильно структурована і представлена інформація уроку навіть високої складності, сприймається дітьми легко, граючись.

 Щоб іти в ногу з сучасними вимогами, потрібно постійно займатися самоосвітою. Бути «в тренді» часто допомагають соціальні мережі, спільноти педагогів, які діляться досвідом використання сучасних новітніх технологій. Звичайно, на самовдосконалення  та вивчення з подальшим впровадженням ІКТ потрібно чимало часу, якого не вистачає. Тому бажано організовувати в школі  навчання з впровадження ІКТ-технологій в освітньому процесі, удосконалення вмінь у веденні блогів, сайтів,  використання різноманітних програм.

Комп'ютери, як відомо, використовують сьогодні практично в усіх галузях суспільного життя. Тому вміння працювати із сучасними інформаційними технологіями розглядаються у нашій державі як обов'язкові та необхідні для кожного спеціаліста. Саме з цієї причини заслуговує уваги проблема підготовки майбутніх фахівців, які б володіли комп'ютерними знаннями і вміли застосовувати їх у своїй професійній діяльності: адже вищі заклади освіти готують випускників 21-го століття, в якому відбувається стрімкий розвиток інформаційних технологій; з кожним днем зростають їхні можливості, розробляються удосконалені та нові зразки як програмного, так і технічного забезпечення. Тому й можливості використання цих технологій у навчальному процесі, на мою  думку, є невичерпними. Винятку не становить і галузь вивчення зарубіжої літератури.

 Отже, у сучасному суспільстві навчання можна організувати таким чином, що джерелом знань виступатиме не тільки вчитель, а й комп’ютер, телевізор, відео. Учні, відповідно, повинні вміти осмислювати отриману інформацію, трактувати її, застосовувати в конкретних умовах; водночас думати, розуміти суть речей, вміти висловити особисту думку. Саме цьому сприяють інноваційні технології навчання.

 Безперечно, використання нових інформаційних технологій навчання не заперечує традиційних технологій, але проблема інформаційної адаптації людини у новому інформаційному середовищі змушує переглядати зміст традиційних технологій з частішим нахилом до вибору ефективніших методів і засобів надання освітніх послуг.

Література

1.Богосвятська А.І.  Буктрейлер як стратегія залучення учнів до читання // Зарубіжна література в школах України. – 2015. - №2. – с.2-6.

2.Богосвятська А.І.  Педагогічний інструментарій учителя зарубіжної // Зарубіжна література в школах України. – 2016. - №6. – с.14-22.

3.Богосвятська А.І.  Інноваційні форми масових навчально-виховних заходів із зарубіжної // Зарубіжна література в школах України. – 2016. - №4. –

с.26-30.

4.Ісаєва О. Формування сучасного читача засобами медіаосвіти // Всесвітня література в сучасній школі. – 2013. - №2. – с.5-10.

5. Янкович О. Інформаційно-комунікативні технології на уроках літератури // Всесвітня література в сучасній школі. – 2008. - №11-12. – с.2-4